Інтернет-вибори в депутатів парламенту, міжнародний досвід
Інтернет-вибори в парламент Естонії Естонія стала першою країною, в якій проводилися повноцінні інтернет-вибори в парламент. Ще в 2005 році були створені умови для віддаленого голосування, але використовувалися вони частково. А вже в 2007 році система отримала суспільний статус і стала повноцінною робочою системою віддаленого голосування для проведення інтернет-виборів. На чолі системи стоїть особиста картка кожного громадянина Естонії - ID-карта, яку має близько 90% всього населення. Будучи по суті посвідченням особи, ця карта виконує також і функції універсального ідентифікатора при реєстрації в різних електронних службах. Сам процес голосування відбувається наступним чином: вставивши свою картку в зчитувач, громадянин ідентифікує себе в системі електронного голосування за допомогою особистого PIN-коду і робить вибір пріоритетного для себе кандидата. Враховується голос має декілька рівнів безпеки і підписується унікальною цифровим підписом, що виключає масові фальсифікації. Навесні до звичайного функціоналу була додана версія для голосування за допомогою звичайного мобільного телефону - Mobil-ID. Після виборів опозиція заявила що сама система не відповідає прийнятим стандартам і не є таємницею, оскільки голос виборця можна легко зафіксувати, і навіть проголосувати, маючи на руках чужу ID-карту. І хоча обговорення цих питань до сих пір триває, явних порушень виявлено не було. Попереднє голосування і голосування через Інтернет У спостерігачів виникло безліч питань, пов'язаних з надзвичайно великою кількістю людей, що проголосували достроково (249 тис. виборців або 27,4% від загального числа зареєстрованих виборців). Дострокове голосування, як правило, потенційно являє багато можливостей для підтасовувань, а також не гарантує прямого, вільного і таємного волевиявлення. Віддалене Інтернет-голосування стало першим в світі і Європі випадком використання мережі Інтернет в загальнодержавному масштабі в якості способу голосування на парламентських виборах. Інтернет-голосування є додатковим, але не обов'язковим способом голосування. На думку спостерігачів, подібний спосіб голосування не застрахований від маніпуляцій. Збій на сайті РВК покладено виборчкомом на комп'ютерну фірму Helmes і оцінений в 8500 євро. Комп'ютерна система РВК зависла під час підрахунку голосів майже на півтори години, в результаті дані довелося опубліковувати в соціальних мережах Twitter і Facebook. Фірма Helmes використовувала програмне забезпечення з відкритим кодом, яке доступне всім безкоштовно. Воно зависло, не витримавши підвищеного навантаження - стверджує представники компанії. За їхніми словами, у виборчкомі знали про використання такого програмного забезпечення, але не заперечували, оскільки це заощадило державі понад 120 тисяч євро. Дублюючої системи на комерційній основі умови держзамовлення не передбачали - це підтверджують і інші учасники конкурсу. Зайнявши на виборах друге місце Центристська партія вважає, що електронне голосування пов'язане з певними ризиками, в результаті яких частина голосів може бути втрачена. Генсек Центристської партії Прійт Тообал сказав порталу Uudised ERR, що шкодує про свій голос, відданому електронним шляхом на виборах до місцевих органів влади в 2009 році. «У мене до цих пір немає почуття впевненості, я боюся, що мій голос пропав, або, що ще гірше, пішов на рахунок якогось іншого кандидата», - сказав він. За оцінкою Тообала, електронне голосування також пов'язане з ризиком тиску на голосуючого, так як виборчі дільниці спонтанно утворюються за місцем перебування виборця - вдома, на дачі, в офісі, в наметі, тобто там, де виборча комісія не може контролювати процес. Генсекретар правлячої партії Союзу Isamaa і ResPublika Кен-Марті Вахер сказав, що інтернет-голосування є виразним естонським символом, а його партія впевнена в безпеці електронних виборів Довести захищеність жодної електронної системи не можна, довести можна тільки її відсутність, сказав розробник естонської системи електронного голосування Тарві Мартенс. Республіканська виборча комісія направила на обговорення до Державного суд скаргу від студента Тартуського університету Пааво Піхельгаса, який клопочеться про анулювання електронних голосів, оскільки вважає концепцію електронного голосування небезпечною. За оцінкою Піхельгаса, програмне забезпечення, що використовується для проведення електронного голосування на виборах, має проблеми із захистом, які ставлять під сумнів дотримання таємниці голосування і надходження даних на сервер Республіканської виборчої комісії. Він описав створений його власними руками вірус, який в момент, коли людина клікає на ім'я обраного кандидата, блокує надходження сигналу на сервер і викидає на екран дуже схожу - практично ідентичну по дизайну - сторінку. Все виглядає так, ніби голосування відбулося, на ділі ж вибір зробити не вдалося.
Інтернет-вибори, інший іноземний досвід
Великобританія: замість кабінки - комп'ютер Британія навіть при досить активному розвитку інформаційних систем не ставить інтернет-вибори в пріоритет, проте масово проводить експерименти з впровадження подібних засобів обліку голосів. У 2002 році деякі райони отримали дозвіл на проведення виборів з звичайних домашніх комп'ютерів і через SMS-повідомлення. Так проводилося вже 14 виборів в муніципалітеті. Для можливості обліку голосу, громадянин повинен був отримати спеціальний PIN-код, вказавши який, можна було голосувати віддалено. Графство Суїндон 4 роки тому провело голосування, мало чим відрізняється від традиційних паперових виборів, але з використанням комп'ютерної техніки. Було встановлено близько 300 комп'ютерів в різних громадських місцях, і будь-який громадянин після пред'явлення посвідчення особи міг залишити голос, відзначивши його в інтерфейсі спеціальної програми. Основною проблемою для масової популяризації інтернет-виборів в європейських країнах є прийнятий в 1998 році закон про права людини, в якому зазначено забезпечення таємниці голосування на виборах, що із сучасним рівнем електронного голосування забезпечити неможливо. Швейцарія: купите ID на пошті У Швейцарії перше голосування через інтернет було проведено в 2004 році на федеральних виборах. Тут також застосовувалася спеціальна ID-картка, але тільки одноразового використання. Кожні два місяці в країні проходять референдуми, в яких проголосувати за прийняття рішень можуть і звичайні громадяни за допомогою інтернет-голосування. Для реєстрації свого голосу, безпосередньо перед проведенням голосування, громадянин повинен придбати одноразову картку в найближчому відділенні пошти, пред'явивши свій паспорт. Потім йде саме голосування: учасник вводить ідентифікатор картки, зазначає варіанти, що задовольняють його поглядам і вводить секретний код, попередньо стерши захисний шар над ним. Після проведення цієї процедури, він отримує електронне підтвердження - позначку, за якою в подальшому може перевірити результати в адміністративних установах кантону. США: е-вибори з відкритим кодом В США інтернет-голосування хоч стоїть у списку пріоритетних напрямків розвитку, але масові вибори через інтернет провести не вдалося, так як фахівці з безпеки написали невтішний звіт про саму систему виборів. Це відбулося всього за півроку до початку виборів, коли система була повністю готова до використання. У минулому році в окрузі Колумбія почалися активні випробування іншої системи - Digital Vote by Mail, покликаної забезпечити можливість голосування для громадян США, які проживають за кордоном. Схема роботи цього виду голосування досить проста - користувач отримує 16-значний ключ для авторизації в системі, заповнює бюлетень і система зберігає заповнений документ в зашифрованому вигляді. Однак і її можливо не допустять до використання, так як вона використовує вільне ПЗ з відкритим кодом в своїй основі і нещодавно фахівцями була знайдена уразливість в деяких елементах системи, що дозволяє сфальсифікувати збережений бюлетень уже після прийняття голосу, а також створено злоякісне ПО для ідентифікації користувачів, що проголосували .
Висновок З технічної точки зору, найбільш досконалим є Швейцарський підхід до організації голосування через Інтернет. Він забезпечує таємність і одноразовість голосування, та підтвердження виборцю того, що його голос зараховано. Проте, у разі його застосування у нашій державі, де політична свідомість значного числа громадян залишає бажати кращого, такий підхід напевно привів би до торгівлі голосами виборців у самому «чистому» вигляді, адже Швейцарська ідентифікаційна карточка для голосування – це і є голос виборця, як матеріальний об’єкт.
Каждый голос увидят на экране. Чтобы наблюдать за ходом голосования, скачиваются специальные приложения для планшетов.
Избирательная система Бразилии довольно сильно отличается от большинства других существующих в мире. Во-первых, выборами здесь занимается судебная власть. А во-вторых, голосование проходит полностью в электронном виде. Наблюдателем в Бразилии во время выборов может стать практически кто угодно. Обычно за ходом голосования здесь следят представители различных партий, однако это не исключает возможность регистрации в качестве "проверяющих" работников негосударственных организаций. К тому же каждый гражданин может следить за ходом выборов через Интернет.
Для того чтобы облегчить простым бразильцам возможность наблюдения за выборами, Верховный избирательный суд выпустил специальные приложения для смартфонов и планшетов.
Помимо получения последних данных с избирательных участков эти программы позволяют обычным гражданам выявлять нарушения и отсылать фотографии этих нарушений напрямую в центральный избирательный орган. http://www.rg.ru/2013/04/08/brazilia.html
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
