Інтерв’ю заступника голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Петра Яцука газеті «Урядовий кур’єр» (24 вересня 2010 року № 177)
- Петре Петровичу, днями Голова Верховної Ради Володимир Литвин поскаржився, що у вищому законодавчому органі країни вичерпано річний ліміт паперу. Що ж тоді казати про інших… А де ж задекларований раніше перехід на електронний документообіг, на електронний цифровий підпис? І взагалі – коли ми перейдемо, я би так сказав, від паперової України до «Електронної України»? До речі, цієї проблеми торкалася і наша газета.
- Дійсно, засоби масової інформації активно висвітлюють процес впровадження в нашій країні електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Перехід на сучасні технології має значний політичний, економічний та соціальний ефект. Так, наприклад, за підрахунками фахівців, впровадження електронного документообігу тільки в державному секторі дасть змогу значно скоротити апарат чиновників. Уявіть собі, яка від цього буде економія державних коштів. А про багатомільйонне скорочення видатків на різного роду офісну техніку, на закупівлю паперу тощо.
У впровадженні електронного документообігу є й багато прихованих складових економії. Це також дає можливість значно скоротити час на роботу і взагалі робить її більш ефективною.
На Ваше запитання, що відбувається у державі насправді у цій галузі, відповім так : відбувається державне, наголошую, державне регулювання згідно з достатньою нормативно-правовою базою, у першу чергу на підставі Закону «Про електронні документи та електронний документообіг». Стаття 4 цього закону передбачає Державне регулювання у сфері електронного документообігу, яке спрямовано на реалізацію єдиної державної політики в цій сфері, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів електронного документообігу, а також нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів.
- Доводилось чути від деяких спеціалістів, нібито держава монополізує електронний документообіг в органах влади…
- Таким «фахівцям» дозволю собі порадити більш ретельно вивчати чинне законодавство України. Крім вищезгаданого закону «Про електронні документи та електронний документообіг», можу навести як один із багатьох прикладів розпорядження Уряду № 752-р від 19 вересня 2007 року «Про створення інформаційно-телекомунікаційної системи "Фінанси"» та наказ Міністерства фінансів №943 від 16 липня 2008 року «Про затвердження Порядку обміну фінансово-економічними даними в інформаційно-телекомунікаційній системі «Фінанси». Цей наказ погоджено багатьма державними органами, серед яких Міністерство економіки, Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, Національний банк, Служба безпеки. Хотів би наголосити, що цим наказом визначено, що здійснення безпосередніх функцій інформаційно-телекомунікаційної системи «Фінанси» щодо забезпечення функціонування та надання послуг покладається на Державне підприємство «Українські спеціальні системи». Як щоб хтось в державі, скажімо, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації і спробувала б монополізувати електронний документообіг комерційних структур, то нічого з того б не вийшло: чинне законодавство не дає змоги це зробити.
- А хто ще крім Вашої Служби бере активну участь у реалізації державної політики в галузі електронного документообігу?
- Останнім часом відбулась низка нарад під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Сергія Тігіпка. На них відмічалося, що запровадження захищеного електронного документообігу виведе систему державного управління на новий рівень, дасть змогу зекономити бюджетні кошти, завдати істотного удару по корупції та хабарництву. Держспецзв’язку тісно співпрацює з Державним комітетом України з питань науки, інновацій та інформатизації. Результатом такої співпраці стало нещодавне підписання спільного наказу про затвердження технічних специфікацій форматів криптографічних повідомлень. Цей наказ є значним кроком до забезпечення сумісності систем електронного документообігу.
- Поясніть, будь ласка.
- В Україні є єдині правила дорожнього руху? Є. А для руху електронних документів єдиних правил не має. От і виходить, що кожна система документообігу має свої «правила дорожнього руху». І що буде, коли на одній вулиці зустрінуться два водії, котрі керуються різними правилами? Відповідь зрозуміла. Реалізація запропонованої реформи передбачає появу на ринку України розробників систем електронного документообігу та центрів сертифікації ключів. До речі, про це писала ваша газета. Природнім є те, що такі системи для органів державної влади розробляються саме державними підприємствами. Так, на ДП «Українські спеціальні системи» завершено роботи зі створення Центру автентифікаці Національної системи конфіденційного зв’язку, який пройшов всі необхідні державні експертизи. Крім того, завершується розробка Єдиної захищеної системи електронного документообігу «Електронна Україна» Національної системи конфіденційного зв’язку.
- Чому саме «Електронна Україна»?
- Головне призначення «Електронної України» - забезпечити захищену взаємодію органів державної влади між собою. На численних нарадах у Кабінеті Міністрів посадові особи скаржилися, що не можуть передати документ в електронному вигляді з одного міністерства до іншого. Це значно знижує ефективність державного управління. Треба віддати належне, в Україні створено вітчизняні системи електронного документообігу. Найбільш відомими розробниками таких систем є SoftLine, RG-Data, Sitronics (примітка редактора: назви скорочені). Як я згадував раніше, сьогодні головною проблемою всіх цих систем є їх несумісність. Вилікувати цей «головний біль» можна лише через прийняття Технічного регламенту електронного документообігу в органах державної влади. Цей документ має стати своєрідними правилами дорожнього руху для електронних документів в органах влади. Громадяни України вже звикли до того, що в їхньому житті дуже багато уніфікованих документів, які ще називають «формами». Це й податкова накладна, й платіжне доручення, й довідка про стан здоров’я за формою 86-у. Всього не перелічити. Але тільки завдяки встановленню «форм» інформація передається та обробляється максимально ефективно і зручно. Так само повинно бути і в електронному світі. Звертаю Вашу читачів на словосполученні «органи державної влади». Цим підкреслюється, що державна політика в галузі електронного документообігу стосується виключно органів державної влади.
- Наскільки «Електронна Україна» є досконалою, сучасною? Запитую тому, що доводилось чути різні думки…
- Я теж їх чув, в тому числі, і звинувачення на адресу розробників цієї системи. Прокоментую так: всі ці закиди не було належним чином обґрунтовані. Дехто договорився до того, що функціонування «Електронної України» в операційній системі Microsoft є найбільшою загрозою. По перше, «Електронна Україна» працює на будь-якій операційній системі. По-друге, майже 100% комп’ютерів, що використовуються в органах державної влади, працюють під керуванням операційної системи Windows. По-третє, всі системи електронного документообігу, що використовуються в органах державної влади, працюють на платформі Microsoft, принаймні їх клієнтські частини.
На мою особисту думку, звинувачення носять відмінний від технологічного характер. Комерційні структури втрачають ринок систем електронного документообігу в державному секторі, де кількість ліцензій вимірюється сотнями тисяч!
- Якщо я правильно зрозумів, державні установи використовують технологічний продукт, розроблений приватними структурами і є власністю цих структур?
- Щоб знизити рівень залежності від конкретного розробника, потрібно прийняти вищезгаданий Технічний регламент електронного документообігу в державних установах. Як бачимо, відсутність єдиних правил «дорожнього руху» електронних документів вигідна комерційним структурам: їх не цікавлять інтереси держави, їх цікавить особистий заробіток!
Ми запрошували і запрошуємо вітчизняних розробників взяти активну участь у розробці Технічного регламенту.
- Як буде з тими, хто вже давно працює на цьому ринку? Чи не відчують їхні клієнти якісь складності?
- Ще раз наголошую: головне призначення «Електронної України» полягає в забезпеченні захищеної взаємодії між собою органів державної влади. Це не становить жодної загрози для розробників, чиї системи електронного документообігу вже працюють в держустановах. Але після того, як буде введено в дію Технічний регламент електронного документообігу, розробникам доведеться доопрацювати свої продукти. Створення такого документа, а цього вимагає чинне законодавство України, є одним з основних кроків спільного плану Держспецзв’язку та Держкомінформнауки. І це відбудеться незалежно від бажань комерційних структур. Але бажано, щоб за їх участі. Щодо того, чи відчують замовники систем документообігу складності, можу з усією відповідальністю сказати: при правильно організованому процесі міграції з однієї версії програмного забезпечення на іншу клієнти майже не помітять переходу. А правильність організації саме процесу міграції залежить виключно від розробника програмного забезпечення та його служби технічної підтримки.
- А тепер, як кажуть, про головне – про гроші. Скільки буде коштувати державі впровадження «Електронної України»?
- За різними джерелами за останні роки на сферу інформатизації Україна виділила з держаного бюджету мільярди гривень. Кошти величезні! А де ж результати? Соромно й казати. Навіть якщо взяти середньорічний обсяг фінансування галузі у розмірі кількох сотень мільйонів гривен, то вартість «Електронної України» не перевершить у відсотках прийнятної статистичної похибки. Тобто 8-10 млн. гривень. Але при цьому наша система здатна щорічно економити для бюджету України суму, яка в десятки «!» разів перебільшувати її вартість. Ми впевнені, що «Електронна Україна» - найбільш ефективний інвестиційний проект України!
- Які терміни впровадження цього проекту? - З жовтня планується вводити систему в тестову експлуатацію. Є всі підстави для того, щоб в першому кварталі наступного року після проведення всіх необхідних експертиз, система була введена в промислову експлуатацію.
Думки на цю тему О. Перевозчикової: "Деструктивні дії Держспецзв’язку ізолювали Україну від усього світу" від 22.09.10 09:05 тут. Ольга Леонiдiвна Перевозчикова - завiдуюча вiддiлом автоматизацiї програмування Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України (з 1991 р.), член-кореспондент Нацiональної академiї наук України.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
