ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ РОБОТИ Е-ВРЯДУВАННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
останні зміни нормативно-правової бази по електронному урядуванню РФ (з коментарями): 1. Постановление Правительства РФ №111 от 9 февраля 2012 года «Об электронной подписи, используемой органами исполнительной власти и органами местного самоуправления при организации электронного взаимодействия между собой, о порядке ее использования, а также об установлении требований к обеспечению совместимости средств электронной подписи» 2. Постановление Правительства РФ «О мерах по обеспечению перехода федеральных органов исполнительной власти и органов государственных внебюджетных фондов на межведомственное информационное взаимодействие в электронном виде» от 28 декабря 2011 г. N 1184[1]. В даній Постанові внесені зміни щодо строків та зобов’язань відомств відповідно до реалізації Федерального Закону «Про організацію надання державних та муніципальних послуг» та організації міжвідомчої взаємодії між органами державної влади федерального та регіонального рівнів в відношенні надання державних послуг. 28 грудня 2011 року була прийнята Постанові Уряду РФ «О мерах по обеспечению перехода федеральных органов исполнительной власти и органов государственных внебюджетных фондов на межведомственное информационное взаимодействие в электронном виде». Одночасно виникає ряд запитань стосовно органів місцевого самоврядування (ОМС), а саме щодо їх взаємодії з іншими відомствами. Наприклад, з одного боку норми ФЗ210 для ОМС діють, з іншого – порядок включення ОМС в міжвідомчу співпрацю не визначений. ОМС згадується в Правилах, які є частиною вищезазначеної постанови в якості власника інформації. 3. Распоряжение Правительства РФ от 2 декабря 2011 г. №2161-р «О внесении изменений в государственную программу Российской Федерации «Информационное общество (2011 - 2020 годы)»[2]. Проаналізувавши Державну програму РФ «Інформаційне суспільство 2011-2010» слід сказати, що цілі програми значно скориговані і, відповідно до останньої редакції, програма набула «виключно телекомунікаційний відтінок», а також проведена мінімізація інтелектуальної складової проектів розробки програмних рішень. Програма написана відповідно до інноваційного сценарію соціально-економічного розвитку РФ, визначеним Концепцією довгострокового соціально-економічного розвитку РФ на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Уряду РФ від 17 листопада 2008 р. №1662-р (далі – Концепція). 4. Постановление Правительства РФ «Единая система идентификации и аутентификации в инфраструктуре, обеспечивающей информационно-технологическое взаимодействие информационных систем, используемых для предоставления государственных и муниципальных услуг в электронной форме» от 28 ноября 2011 г. №977.[4] В Постанові про систему ідентифікації (SIA) розробники окремих елементів окремих систем прагнуть надати офіційний-федеральний статус своїм витворам. Але з іншого богу такого роду тексти породжують значні ризики і роблять тему електронного уряду в Росії ще більш заплутаною. Після прочитання тексту виникає ряд запитань, наприклад: - Відповідно до Постанови «Єдина система ідентифікації і аутентифікації повинна забезпечувати взаємодію державних інформаційних систем, муніципальних інформаційних систем та інших інформаційних систем, які використовуються учасниками інформаційної взаємодії в цілях, зазначених у пункті 1 цих вимог. (У тому числі і міжвідомчої взаємодії). Але Положення про систему SIA має бути затверджене тільки 1 квітня 2012 року, згідно з цим НПА без даної системи Міжвід. і інше неможливе), Але до 1 березня-квітня має бути забезпечений у пілота СМЕВ для суб'єктів РФ. У фахівців впровадження електронного урядування в РФ виникає питання: "Як таке може бути можливо?" І друге питання "на якій підставі зараз працює без SIA Міжвід. у ФОГВ?" (Більш точним питання напевно буде таким: "Коли будуть чергові зміни в ФЗ210 по черговий зрушення термінів?"). - Відповідно до Постанови «Єдина система ідентифікації і аутентифікації повинна включати в себе наступні регістри: а) реєстр фізичних осіб; б) реєстр юридичних осіб; в) реєстр посадових осіб органів і організацій, передбачених підпунктом "а" пункту 3 цих вимог; г) реєстр органів і організацій - федеральних органів виконавчої влади, державних позабюджетних фондів, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, державних і муніципальних установ, багатофункціональних центрів, а також інших організацій у випадках використання єдиної системи ідентифікації і аутентифікації для цілей, передбачених федеральними законами, актами Президента Російської Федерації та актами Уряду Російської Федерації; д) реєстр інформаційних систем. Судячи з вищезазначеного тексту Постанови SIA повинна містити багато регістрів: від регістру населення і юридичних осіб, до регістру інформаційних систем. Якщо це так, то це означає що в SIA повинні включити все те що є в Федеральній міграційній службі, Федеральній національній службі, і ще пару трійку БД з трьох-чотирьох міністерств - але це не можливо. Тоді виникає питання - "Що конкретно Міністерство комунікації та зв’язку передбачало, коли готувало цей папір?". - І останнє: Постановою передбачається «Створити федеральну державну інформаційну систему «Єдина система ідентифікації і аутентифікації в інфраструктурі, що забезпечує інформаційно-технологічну взаємодію інформаційних систем, використовуваних для надання державних і муніципальних послуг в електронній формі» Раз створюється SIA під Мінзв'язку, то що робити ось з тим що робиться Мінеконорозвитку в рамках ФЗ210 по універсальній електронній карті (УЕК)? Причому «Універсальна електронна карта повинна мати федеральні електронні додатки, що забезпечують:1) ідентифікацію користувача універсальної електронної картою з метою отримання ним при її використанні доступу до державних послуг і послуг інших організацій;» Виникає питання: яка ідентифікація по темі доступу до держпослуг буде головною?[5] Враховуючи те, що всі заплановані дати відносно «електронного уряду» були перенесені на «рік - на два», проаналізуйте нормативно-правове забезпечення впровадження електронного урядування в РФ досить важко. Так наприклад: - організація міжвідомчої взаємодії (перенесли на 1 липня 2012); - надання державних послуг в електронному вигляді (перенесли 3 етап на 2013 рік); - видача громадянам універсальної електронної карти (зносять на 1 січня 2013, відповідно до змін до частини 1 статті 25 ФЗ210); - Про розпорядження 1555 про 1 серпня 2011 і перенесення 19 першочергових послуг на 3 етап (про цю дату просто забули). За останні кілька років було істотно змінено законодавчу базу з метою досягнення поставлених цілей реформи, зокрема, знижено адміністративні бар’єри, підвищено якість надання державних послуг, у Державну Думу внесено на розгляд у другому читанні законопроект, що передбачає з 1 січня 2012 року подальше скорочення переліку ліцензованих видів діяльності, введення безстрокової дії ліцензій, переведення державних послуг з ліцензування в електронну форму. Також можна зробити висновок, що якщо на федеральному рівні основні кроки впровадження електронного управління визначені та закріплені у відповідних вищезазначених нормативно-правових актах, то на регіональному рівні впровадження електронного урядування залишається досить туманним. Адже відсутні єдині чітко вироблені законодавчо закріплені для всіх федеральних суб’єктів механізми та напрями модернізації системи інформаційного забезпечення органів влади, підвищення якості та результативності їх діяльності, вдосконалення системи надання державних послуг, а також взаємодії влади та суспільства. [color=blue]
