Електронне урядування
Форма входу
Категорії розділу
Електронне урядування [30]
Електронне урядування на місцевому рівні [2]
Електронне урядування на регіональному рівні [6]
Електронні послуги [22]
Нормативно-правове забезпечення е-урядування [1]
Пошук
Наше опитування
Оцініть важливість е-урядування для України
Всього відповідей: 139
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Субота, 23.09.2017, 10:42
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей
Головна » Статті » Про електронне урядування в Україні » Електронне урядування на регіональному рівні

Як нам перегнати світових лідерів, не здоганяючи їх?

Як нам перегнати світових лідерів, не здоганяючи їх?

Період переходу світової цивілізації в постіндустріальну стадію характерний, зокрема, й тим, що в його основі лежить економіка, яка базується на інформації і знаннях. І якщо розвинуті країни інтенсивно нарощують спектр послуг за рахунок тих стандартів сервісу, які були немислимі раніше, то більшість інших вишукують сьогодні способи створення базової цифрової інфраструктури телекомунікацій, яка поряд з телерадіомовленням забезпечує надання найпростіших послуг зв'язку й Інтернету.

Що стосується України, то вона перебуває досить далеко від світових лідерів. Значна частина наших громадян позбавлена доступних за ціною послуг у сфері багатоканального телебачення, швидкісного Інтернету, часто і стаціонарної телефонії. Однією з причин цього є вкрай відстале телекомунікаційне середовище України і, зокрема, її первинна мережа, які збереглися з 70-80-х років минулого сторіччя. Більш того, досі так і не були розроблені основи державної політики в телекомунікаційній сфері і концепція розвитку телекомунікаційного середовища України. Як наслідок, крім очевидного відставання майже по всіх складових  медіабізнесу, додається втрата значної частини радіочастотного ресурсу і стагнація відповідних галузей вітчизняної промисловості. Вкрай малоприємна ситуація, яку слід негайно виправляти.

На наш погляд, у середньостроковій перспективі, плануючи реалізацію комунікаційних проектів на найближчі 12-15 років, варто орієнтуватися на те, що від 15 до 20 відсотків населення будуть прямими користувачами послуг мікрохвильових систем супутникового зв'язку і мовлення, а від 25 до 30 відсотків будуть залучені до багатоканальних кабельних систем у цифровому виконанні. Звідси випливає, що від 50 до 60 відсотків потенційних користувачів медіапослуг України надовго залишаться в зоні відповідальності наземного ефірного мовлення. Більше того, сподівання на те, що просте збільшення кількості каналів і поліпшення їх якості за рахунок переходу на цифрові стандарти якось скрасять сумну інформаційну картину країни, є зайве оптимістичними, бо це не може розв'язати проблему інформатизації України.

Розуміючи, що будь-яке вирішення аналогічних завдань концептуально має базуватися на певному технічному підході, адекватному реаліям конкретної країни, беремо сміливість припустити, що майбутнє телекомунікаційного середовища України закладатиметься на основі комплексного використання мікрохвильових (10...15 Ггц) приймально-передавальних станцій наземного базування за технологією МІТРІС, які природно сполучають переваги супутникового зв'язку (великі несучі смуги і відповідно можливість передавати гігантські потоки інформації), кабельного телебачення (відносна простота проходження "останньої милі" у контексті організації інтерактивного обміну інформацією), ефірного мовлення (дешевина і доступність користувачеві).

Досить прозора і дуже плідна ідея, яка передбачає покриття заданої території стільниковою структурою малопотужних приймально-передавальних станцій, аналогічних тим, які встановлюються на бортах супутників зв'язку. Такий собі "мобільний зв'язок" на базі спрощеного варіанта сателітного телебачення. І дешево, і доступно без обмежень щодо рельєфу місцевості, поверховості проживання, віддалі від інформаційних центрів країни і світу.

І тому в Україні перевагу варто віддати саме розвиткові мікрохвильових мультимедійних систем цифрового наземного мовлення і передачі даних. Систем, основи створення яких грунтуються на роботах вітчизняних вчених Національної академії наук, вищої школи і галузі радіоелектроніки і які вже сьогодні, при собівартості капітальних витрат $4-5 на абонента в рамках конкретного регіону, здатні надати користувачеві послуг по 100 і більше каналів телерадіомовлення, а також інформаційні потоки із швидкістю до 70 Мбіт/с.

При цьому з їх широкомасштабним впровадженням паралельно буде знята помітна частка енергетичного навантаження на навколишнє середовище, бо сумарне споживання всіх сегментів розосередженої стільникової мережі з кількох сотень мікрохвильових малопотужних передавачів і ретрансляторів, достатніх для покриття електромагнітним полем пропонованої інтегрованої телекомунікаційної системи всієї території України, матиме істотно менші сумарну потужність випромінювання і обсяг споживаної енергії ніж ті, якими сьогодні оперує тільки один Київський телерадіопередавальний центр.

Розробка укрупненої схеми і принципів побудови інтегрованого мікрохвильово-кабельного телекомунікаційного середовища України, підтримуваного підсистемами супутникового і волоконно-кабельного зв'язку, а також відповідного техніко-економічного обгрунтування можуть бути виконані протягом кількох кварталів і навіть місяців за чисто символічну вартість, посильну для кожної з потенційно зацікавлених державних або корпоративних структур. Подальше ж їх доопрацювання і переведення у стандарт офіційного документа, наприклад, тієї ж концепції, прийнятої на законодавчому рівні, зажадає від супровідної політичної сили від трьох до шести кварталів лобістської роботи. А повне організаційно-технічне втілення основних положень концепції може бути реалізоване за 5-7 років із сумарними витратами на рівні від $12 до 20 на одного потенційного абонента залежно від конкретного регіону. Відповідно строк окупності кожного із запущеного в експлуатацію фрагмента такої мережі змінюватиметься в межах 12 - 20 місяців.

Поява основ концепції і бізнес-проектів, їх реалізація - завдання вкрай актуальне. Однак для цього слід сконцентрувати в одному місці функції регулювання відносин у телекомунікаційних галузях України, по максимуму відпустивши суб'єкти її господарської діяльності у сферу корпоративних інтересів. І тим більше, ліквідувавши анормальність ситуації, коли сьогодні в галузі телекомунікацій одночасно "трудяться" Мінтрансзв'язку (Держзв'язок, "Укртелеком"), Держкомтелерадіо (Концерн РРТ), Національне космічне агентство України ("Укркосмос"), Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, Нацкомісія з питань регулювання зв'язку. А вже вирішивши це завдання, можна рухатися далі - до розробки основ і концепції, їх інституціоналізації та реалізації без додаткового гальмування, пробуксовок і втрат при проходженні ланок держуправління.

Щодо можливостей зацікавлених структур, то сьогодні, на перехідному етапі (від аналога до цифри), варто стимулювати і цілком виправдано розраховувати на їх масове входження в конкретні регіони України з технологіями наземного мікрохвильового зв'язку (мовлення) і кабельного телебачення. І єдиною, але цілком переборною перешкодою на шляху просування цього процесу, є Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, яка проте змушена була зробити другий після 1996 року і досить помітний крок у пропонованому напрямку - ліцензійного розширення присутності мікрохвильових радіосистем в інформаційному просторі України.

Таким чином, нині не існує об'єктивних перешкод для того, щоб за 2-4 роки створити базову цифрову інфраструктуру - інтегроване мультимедійне багатоканальне мікрохвильово-кабельне телекомунікаційне середовище (мережу) України з охопленням всіх регіонів країни.

Михайло Ільченко,
доктор технічних наук,
член-кореспондент НАНУ,
проректор НТУУ "КПІ"
Теодор Наритник,
кандидат технічних наук,
академік Української академії наук,
директор Інституту
електроніки і зв'язку УАН
Володимир Цендровський,
кандидат технічних наук,
голова Українського телевізійного союзу

Газета "Урядовий кур'єр"








Категорія: Електронне урядування на регіональному рівні | Додав: Petrosem (10.03.2010) W
Переглядів: 446 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Усі права захищені. Copyright Шпига П.С. © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz