Практична робота № 7 «Проблеми становлення електронних послуг в Україні» 1. Основні аспекти проектування, створення, підтримки та модернізації електронних послуг органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Проектування, створення, підтримки та модернізації електронних послуг органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні не повинно нічим не відрізнятися від створення будь-якої автоматизованої системи (інформаційної, телекомунікаційної та інформаційно-телекомунікаційної системи). Відповідно до рекомендацій ГОСТ 34.601-90 АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ. СТАДИИ СОЗДАНИЯ встановлюються стадії та етапи створення АС. Стадії та етапи створення АС у загальному випадку наведені нижче.
1. Формування вимог до АС 1.1. Обстеження об'єкта і обґрунтування необхідності створення АС. 1.2. Формування вимог користувача до АС. 1.3. Оформлення звіту про виконану роботу і заявки на розробку АС (тактико-технічного завдання) 2. Розробка концепції АС. 2.1. Вивчення об'єкта. 2.2. Проведення необхідних науково-дослідних робіт. 2.3. Розробка варіантів концепції АС, що задовольняє вимогам користувача. 2.4. Оформлення звіту про виконану роботу. 3. Технічне завдання. Розробка і твердження технічного завдання на створення АС. 4. Ескізний проект. 4.1. Розробка попередніх проектних розв'язків по системі і її частинам. 4.2. Розробка документації на АС і її частини. 5. Технічний проект. 5.1. Розробка проектних розв'язків по системі і її частинам. 5.2. Розробка документації на АС і її частини. 5.3. Розробка й оформлення документації на поставку виробів для комплектування АС і (або) технічних вимог (технічних завдань) на їхню розробку. 5.4. Розробка завдань на проектування в суміжних частинах проекту об'єкта автоматизації. 6. Робоча документація. 6.1. Розробка робочої документації на систему і її частини. 6.2. Розробка або адаптація програм. 7. Запровадження в дію. 7.1. Підготовка об'єкта автоматизації до введення АС у дію. 7.2. Підготовка персоналу. 7.3. Комплектація АС виробами, що поставляються (програмними і технічними засобами, програмно-технічними комплексами, інформаційними виробами). 7.4. Будівельно-монтажні роботи. 7.4. Будівельно-монтажні роботи. 7.5. Пусконалагоджувальні роботи. 7.6. Проведення попередніх випробувань. 7.7. Проведення досвідченої експлуатації. 7.8. Проведення приймальних випробувань. 8. Супровід АС 8.1. Виконання робіт відповідно до гарантійних зобов'язань. 8.2. Післягарантійне обслуговування.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 № 121 «Про затвердження переліку обов'язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації засобів інформатизації» встановлено перелік обов'язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації засобів інформатизації, а саме: 1. Визначення потреби у засобах інформатизації та вивчення питання щодо можливості їх модернізації для забезпечення виконання необхідних функцій. 2. Розроблення техніко-економічного обґрунтування створення або модернізації засобів інформатизації. 3. Обґрунтування необхідності використання особистих немайнових та (або) майнових прав інтелектуальної власності на засоби інформатизації. 4. Розроблення технічного завдання на створення або модернізацію засобів інформатизації. 5. Розроблення технічного та робочого або техноробочого проекту створення чи модернізації засобів інформатизації. 6. Проведення навчання фахівців для забезпечення функціонування засобів інформатизації. 7. Виконання пусконалагоджувальних робіт. 8. Проведення випробувань створених або модернізованих засобів інформатизації. 9. Введення засобів інформатизації в експлуатацію. 10. Виконання робіт з обслуговування засобів інформатизації відповідно до гарантійних зобов'язань. 11. Післягарантійне обслуговування засобів інформатизації. Висновки. Враховуючи зазначене, а також те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 № 90-р «Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади» можна вважати, що концептуальні засади розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади вже є. Тому, слідуючим етапом необхідно розробити Технічне завдання, Ескізний або Технічний проект, робочу документацію впровадити систему та в подальшому її супроводжувати.
2. Визначте та опишіть «електронні» послуги, які можна надати (отримати) через сайти http://zerna.at.ua, http://egov.at.ua. Перевірте їхню роботу. Оцініть їхню придатність для надання державних «електронних» послуг. Ознайомившись веб-сайтами http://zerna.at.ua та http://egov.at.ua, вивчивши на яку аудиторію за вмістом направлені ці сайти можна прийти до певної думки, що, послуги які можуть бути, а даний час вже надаються, надані, це: 1. Доведення до слухачів різних форм навчання розкладу занять за темами та чітким змістом в розрізі кожної теми. 2. Організація контролю виконання слухачами оформлення відповідних матеріалів стосовно семінарських і практичних занять із можливістю їх публікацій. 3. Здійснення незалежних публікацій стосовно різних тематик, які впливають на розвиток інформаційного суспільства. 4. Організація обговорень за тематиками стосовно гострих питань розвитку інформаційного суспільства та його складових. На мою думку, визначені послуги будуть сприяти відкритості розвитку інформаційного суспільства. Також, зазначений перелік не є достатнім і повним. Для складання більш повного переліку послуг, які можуть надаватися за допомогою веб-сайтів http://zerna.at.ua та http://egov.at.ua, необхідно набагато більше часу, інтелектуальних, матеріальних, технічних витрат. Для того, щоб, повноцінно надавати послуги за допомогою веб-сайтів http://zerna.at.ua та http://egov.at.ua, необхідно здійснити розробку відповідної технічної документації та привести організаційне і технічне функціонування до вимог законодавства.
3. Загальна характеристика та проблеми нормативно-правового забезпечення системи надання електронних послуг в органах державної влади України (загальна теорія та конкретні приклади). Вивчаючи зазначене питання повністю погоджуюсь з думкою О. Скороход викладеною в статті розміщеною за адресою http://old.niss.gov.ua/Monitor/September09/4.htm Пропоную ознайомитися з думками автора. 3.1. Відсутність правового регулювання порядку надання адміністративних послуг Вибір Україною європейського вектору розвитку актуалізує питання правового регулювання порядку надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Українське законодавство містить значну кількість нормативно-правових актів, які частково унормовують зазначену сферу суспільних відносин, проте жоден з них не регламентує процедурного аспекту відносин особи і влади. Унаслідок цього, надання послуг населенню досі розглядається органами влади як можливість отримання прибутку, а не як мета діяльності. Практика свідчить про непоодинокі випадки, коли органи влади нав'язують громадянам різні додаткові, переважно платні послуги. Це сприяє розвитку корупції, призводить до порушення права особи та збільшення витрат громадян на реалізацію своїх конституційних прав. Очевидною стає необхідність законодавчого врегулювання порядку діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, особливо щодо їх відносин з приватними особами в контексті надання адміністративних послуг. 3.2. Невпорядкованість проблеми отримання плати за надання адміністративних послуг. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає «державні послуги» як платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами й організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. Визнання державою існування певних видів адміністративних послуг, що фінансуються не з бюджету, а за рахунок отримання плати зі споживачів, потребує чіткого і зрозумілого визначення та обґрунтування, які саме послуги мають бути безоплатними, а за які потрібно стягувати плату. Адміністративні послуги розрізняються за двома видами: - обов’язкові адміністративні послуги – отримання яких визначено на законодавчому рівні й які за своєю природою повинні бути безкоштовними, оскільки за їхнє отримання громадяни вже заплатили своїми податками і зборами; - додаткові адміністративні послуги є необов’язковими для отримання і належать до сфери додаткових суспільно-корисних адміністративних послуг держави, які, як свідчить світовий досвід, можуть мати платний характер у розмірі їх собівартості, а кошти за їх сплату можуть спрямовуватися або в бюджет у формі державного збору, або на утримання органів, що їх надають. Проте однією з небезпек додаткових послуг є комерціалізація державного апарату. Так, викликають сумніви рішення деяких органів влади на місцях, які під гаслами «боротьби з корупцією» легалізують збирання плати за ту чи іншу послугу, яка або взагалі не несе користі споживачу, або має надаватись безкоштовно. Необхідно чітко визначити процедуру та принципи ціноутворення на оплатні послуги. Причому ці ціни повинні мати характер лише компенсації витрат, а не отримання органом влади прибутку від надання адміністративної послуги. Якщо громадяни чітко знатимуть, кому і скільки платити за адміністративну послугу, це сприятиме зменшенню корупції та збільшенню їхньої довіри до дій державної влади. Врегулювання цього питання на законодавчому рівні сприятиме боротьбі з проявами корупції та зайвим фінансовим навантаженням на громадян. 3.3. Відсутність виключних переліків платних адміністративних послуг Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» є правовим підґрунтям для появи «переліків платних послуг». У цьому Законі визначено, що «перелік платних послуг, які можуть надаватись органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, встановлюється Кабінетом Міністрів України». На сьогодні Кабінетом Міністрів України ухвалено понад 20 Постанов, що затверджують переліки платних послуг, які можуть надаватися окремими державними установами. Аналіз цих переліків свідчить, що під загальною назвою «державні послуги» чи «додаткові державні послуги» наведені різні типи діяльності, які не завжди є державними послугами та послугами взагалі відповідно до свого функціонального навантаження. Зазначені у переліках платні послуги часто не відповідають принципу доцільності, створюють додаткові перешкоди для розвитку підприємництва та реалізації конституційних прав громадян. Діяльність органів місцевого самоврядування в частині надання послуг регламентується нормами ст. 27-39 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які визначають власні та делеговані повноваження останніх. Але у згаданому Законі не визначено право органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання відносно розширення цього переліку додатковими послугами, які необхідні у тій чи іншій місцевості залежно від екологічних, соціальних, економічних та інших умов. У європейських країнах існує механізм розподілу функцій органів місцевого самоврядування на добровільні та примусові. Проте необхідно відзначити, що за виконання цих адміністративних послуг основна відповідальність і фінансове навантаження покладається на органи державної влади, а органи місцевого самоврядування сприяють в їх наданні та інколи беруть участь у частковому фінансуванні витрат (охорона громадського порядку, пожежна безпека, соціальна підтримка окремих верств населення тощо). Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та план заходів щодо її реалізації, якими передбачено перегляд переліків платних послуг, що надаються органами влади, а також переліків платних послуг, що надаються уповноваженими підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління і вжиття заходів для розмежування таких послуг на адміністративні та господарські. Водночас, визначені завдання реалізуються дуже повільно. Лише 27 травня 2009 року ухвалено Постанову Кабінету Міністрів України про затвердження Положення про Реєстр державних та адміністративних послуг, яка передбачає: ведення обліку державних та адміністративних послуг; удосконалення процедури надання державних та адміністративних послуг на платній і безоплатній основі; забезпечення відкритості та доступності інформації про державні та адміністративні послуги. Проте це є лише початковим етапом. На порядку денному залишається питання розробки реєстру обов'язкових та додаткових муніципальних послуг. Уніфікація та затвердження єдиних переліків обов'язкових адміністративних послуг для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування є нагальною потребою, особливо з огляду на реалізацію адміністративної реформи в частині оптимізації структур і чисельності апаратів місцевих органів влади. Розв'язання цього комплексу проблем дозволить вберегти громадян від нав’язування їм зайвих адміністративних платних послуг, сприятиме впорядкуванню та розмежуванню повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, дозволить позбавитись штучних адміністративних бар'єрів. 3.4. Обмеженість доступу громадян до інформації щодо надання адміністративних послуг Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади» передбачено висвітлення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про надання адміністративних послуг. Громадяни мають право та повинні мати зручний доступ до необхідної інформації щодо управлінських послуг, переліку документів, необхідних для їх отримання та правил, граничних термінів їх надання. Аналіз веб-сайтів місцевих органів виконавчої влади на предмет виконання згаданого вище Розпорядження Кабінету Міністрів свідчить, що інформація про адміністративні послуги в достатній мірі міститься лише на третині офіційних веб-сайтів облдержадміністрацій. На інших інформація або відсутня, або міститься не в повному обсязі (відсутні дані про переліки необхідних документів, встановлені законом строки надання адміністративних послуг, прізвища відповідальних осіб, результати їх надання, тощо). Перелічені проблеми не дозволяють виявити реальну картину щодо кількості адміністративних послуг та суттєво ускладнюють проведення ґрунтовного аналізу частоти їх надання .
Рекомендації 1. Законодавчим підґрунтям для створення в Україні ефективної системи надання послуг населенню органами виконавчої влади та місцевого самоврядування має стати Закон України «Про адміністративні послуги», в якому, зокрема необхідно: - передбачити, що загальними принципами надання адміністративних послуг мають бути законність, оперативність, загальнодоступність інформації, мінімізація необхідних для отримання послуг документів та процедурних дій, гарантія відповідальності суб’єктів, що надають адміністративні послуги; - особливу увагу приділити таким питанням, як: визначення місця та кола учасників правовідносин у сфері надання адміністративних послуг; унормування загальних вимог до стандартів якості надання адміністративних послуг; передбачення критеріїв віднесення послуг до платних чи безоплатних та критеріїв визначення вартості адміністративних послуг, звівши їх до фактичних витрат на надання конкретної послуги; встановлення механізму забезпечення законності та відповідальності учасників правовідносин у сфері надання адміністративних послуг. 2. У межах виконання Указів та доручень Президента України та задля оптимізації та уніфікації процесу справляння плати за надання адміністративних послуг Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України «Про адміністративний збір», у положеннях якого унормувати, зокрема, наступні питання: - затвердити перелік платних послуг, які надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами й організаціями, а також органами місцевого самоврядування під час здійснення ними делегованих повноважень; - встановити обмеження щодо переведення на «платну основу» діяльності органів влади, пов’язаної із забезпеченням прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб; - здійснення оплати через органи Державного казначейства України платних адміністративних (державних) послуг, що надаються органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами і організаціями, а також органами місцевого самоврядування під час здійснення ними делегованих повноважень; - передбачити юридичну та кримінальну відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за вимагання від споживачів адміністративних послуг надання документів, не передбачених законодавством для одержання такої послуги та за незаконне справляння плати за надання адміністративних послуг. 3. З метою забезпечення вільного доступу громадськості до інформації щодо надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Кабінету Міністрів України передбачити відповідне фінансування та впровадження наступних заходів: - створення єдиної комп'ютерної бази даних адміністративних послуг органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; - висвітлення в засобах масової інформації, на веб-сторінках органів влади, державних підприємств, установ і організацій інформації щодо переліку адміністративних послуг, які надаються вказаними юридичними особами, переліку документів, необхідних для їх отримання, правил і строків їх надання, прізвищ відповідальних осіб тощо.
4. Результати дослідження За результатами практичного заняття № 6 та відповідно до проведеного дослідження здійснено на сайті http://egov.at.ua/.
