Електронне урядування
Форма входу
Категорії розділу
Електронне урядування [30]
Електронне урядування на місцевому рівні [2]
Електронне урядування на регіональному рівні [6]
Електронні послуги [22]
Нормативно-правове забезпечення е-урядування [1]
Пошук
Наше опитування
Оцініть важливість е-урядування для України
Всього відповідей: 139
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Четвер, 27.07.2017, 04:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей
Головна » Статті » Про електронне урядування в Україні » Електронні послуги

Характеристики, проблеми та приклади надання і отримання «електронних послуг
Практична робота № 6
«Характеристики, проблеми та приклади надання і отримання «електронних послуг»

1. Засоби автоматизації інформаційних процесів у органах державної влади та місцевого самоврядування в Україні у контексті становлення електронних послуг.
Зважаючи на чотири ключових слова, а саме:
- засоби;
- автоматизація;
- інформаційні;
- процеси.
З наведеного можна припустити, що мова йде про систему електронного документообігу органу державної влади або органу місцевого самоврядування однією із функцій якої є автоматична реєстрація і контроль обробки запиту на отримання державної послуги в електронному вигляді.
В даному випадку необхідно розглядати сам бізнес-процес надання державної послуги, систему взаємодії, а також інфраструктуру взаємодії між заявником і системою документообігу органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Разом з цим, під інфраструктурою ми розуміємо комплекс взаємозалежних обслуговуючих структур або об'єктів, що становлять і/або, що забезпечують основу функціонування системи.
Сама система електронного документообігу повинна функціонувати з дотриманням вимог «Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1453 та «Примірної інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153.

В Технічних умовах на систему електронного документообігу органу виконавчої влади (далі - СЕДО), призначену для забезпечення обміну електронними документами та повідомленнями з дотриманням вимог «Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади» викладені слідуючи вимоги.
В СЕДО повинна забезпечуватися можливість:
- одночасної роботи групи користувачів;
- перевірки електронних документів на зараження вірусом та регулярне оновлення антивірусної бази даних;
- використання надійних засобів електронного цифрового підпису;
- візуального подання (у тому числі й друк на папері) електронних документів;
- використання систем розпізнавання документів на папері та перевірки правопису.
В СЕДО повинні забезпечуватися:
- простота і зручність її використання працівниками, що пройшли навчання (далі - користувачі);
- виконання користувачами своїх службових обов`язків щодо діловодства в електронній формі;
- захист від помилкового видалення даних, можливість зворотних дій користувача;
- автоматичне заповнення полів форм для прискорення процесу введення інформації;
- аудит введеної інформації;
- надання засобів для відстеження (моніторингу) руху електронних документів між підрозділами органу виконавчої влади в процесі діловодства.
Функціонування СЕДО здійснюється з обов`язковим використанням інформації з довідників:
- довідник видів електронних документів та повідомлень;
- довідник органів виконавчої влади, які є учасниками обміну електронними документами та повідомленнями;
- довідник фізичних осіб, які є учасниками обміну електронними документами та повідомленнями між органами виконавчої влади.
За необхідності СЕДО доповнюється довідниками та/або класифікаторами із загальносистемною або іншою інформацією, необхідною для її функціонування.
В процесі функціонування СЕДО забезпечується коректна взаємодія її програмних компонент з іншим інформаційно-телекомунікаційними системним, прикладним та інструментальним програмним забезпеченням робочих місць та серверів без порушення їх функціонування.
Комплекс засобів захисту інформації від несанкціонованого доступу в СЕДО повинен реалізовувати відповідно до НД ТЗІ 2.5-004-99 наступний функціональний профіль безпеки: КА-2, КВ-1, ЦД-2, ЦА-2, ЦО-1, ЦВ-2, ДР-1, ДС-1, ДЗ-2, ДВ-2, НР-2, НИ-2, НК-1, НО-2, НЦ-1, НТ-1, НВ-1, НА-2, НП-2 де:
КА-2 - базова адміністративна конфіденційність
КВ-1 - мінімальна конфіденційність при обміні
ЦД-2 - базова довірча цілісність
ЦА-2 - базова адміністративна цілісність
ЦО-1 - обмежений відкат
ЦВ-2 - базова цілісність при обміні
ДР-1 - квоти
ДС-1 - стійкість при обмежених відмовах
ДЗ-2 - обмежена гаряча заміна
ДВ-2 - автоматизоване відновлення
НР-2 - захищений журнал
НИ-2 - одиночна ідентифікація і автентифікація
НК-1 - однонаправлений канал
НО-2 - розподіл обов`язків
НЦ-1 - КЗЗ з контролем цілісності
НТ-1 - самотестування за запитом
НВ-1 - автентифікація вузла
НА-2 - автентифікація відправників
НП-2 - автентифікація отримувача
В залежності від конкретної моделі загроз, порушника, політики безпеки перелік і їх рівень реалізації можуть уточнюватися для кожного конкретного об`єкту, де впроваджується СЕДО.
Програмні продукти, які використовуються для створення СЕДО, повинні мати експертний висновок або сертифікат відповідності вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації.
Органи виконавчої влади, які здійснюють обмін електронними документами і повідомленнями через свої СЕДО, виступають відправниками або одержувачами таких документів і повідомлень.
В процесі обміну електронними документами і повідомленнями взаємодія СЕДО з системами електронного документообігу органів виконавчої влади здійснюється через спеціальні телекомунікаційні мережі, у яких забезпечується безпека конфіденційної інформації, що є власністю держави.
В окремих випадках, за рішенням керівника органу виконавчої влади, відправлення цим органом електронного документа та/чи повідомлення може здійснюватися через телекомунікаційні мережі загального користування.
Обмін даними в СЕДО будується на основі обміну електронними документами і повідомленнями в XML-форматі.
В СЕДО не накладаються обмеження на структуру та зміст електронного документа.
В СЕДО забезпечується обмін такою інформацією:
- електронні документи;
- реєстраційні дані в електронній формі про електронний документ та його зміст;
- повідомлення для відправника про прийняття (відхилення) вхідних електронного документа службою діловодства одержувача.
Кожне повідомлення, яке відправляється або одержується СЕДО, має відповідну структуру та наповнення згідно зі своїм призначенням. Кожен тип повідомлення займає відповідне місце в регламенті обміну повідомленнями відповідно до «Типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади».
В СЕДО формування та оброблення повідомлень здійснюється за правилами:
- повідомлення формується відповідно до рекомендацій XML 1.0;
- при формуванні повідомлення використовується та обов`язково зазначається кодова сторінка "Windows 1251";
- повідомлення з відсутньою або некоректною ключовою частиною не оброблюються;
- обов`язковими для формування та оброблення є тільки елементи, зазначені в цих технічних умовах. Допускається включення, без зміни базової структури повідомлення, інших елементів без будь-яких гарантій їх оброблення одержувачем;
- при пустому значенні атомарних необов`язкових елементів повідомлення такі елементи можуть не формуватися. Відсутність такого елемента в повідомленні еквівалентна його пустому значенню.
Перед використанням кожен елемент перевіряється на присутність в повідомленні.
Зазначені правила забезпечують можливість розширення форматів та їх сумісність, а також сумісність процедур оброблення повідомлень.
Висновок. При дотриманні зазначених Технічних умов на систему електронного документообігу органу виконавчої влади можна чітко гарантувати функціонування функції автоматична реєстрації і контролю обробки запиту на отримання державної послуги в електронному вигляді

2. Проблеми функціонування інформаційного середовища органів державної влади та місцевого самоврядування України в контексті становлення електронних послуг.
Концепцією розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 № 90-р визначено принципи та напрямки подальшого реформування діяльності органів виконавчої влади у сфері адміністративних послуг.
Адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб'єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).
Наприклад, основним із завдань Положення про державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 12.05.2011 № 582, є:
- організація видачі документів, необхідних для провадження діяльності митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі, складів тимчасового зберігання;
- погодження питання щодо відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, авто терміналів;
- видача ліцензії, необхідної для впровадження діяльності митного брокера.
Вже відповідно до цього Положення, визначені завдання надають можливість Держмитслужбі України здійснювати надання адміністративних послуг громадянам і суб’єктам господарювання які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2011 № 913-р «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною митною службою» затверджено перелік платних адміністративних послуг, які надаються Державною митною службою:
1. Видача ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
2. Переоформлення ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
3. Видача дубліката ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
4. Видача копії ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
Тобто, вже є всі нормативно-правові підґрунтя здійснювати надання адміністративних послуг із застосуванням інформаційних технологій.
Реєстр адміністративних послуг Митної служби України повинен формуватися виключно в межах наданих владних повноважень, які ґрунтуються на завданнях затвердженого Положення Державної митної служби України. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2011 № 913-р затверджено надання адміністративних послуг в межах дії пункту 17 Положення про Держмитслужбу.
Положення про державну митну службу України, затвердженим Указом Президента України від 12.05.2011 № 582 Перелік платних адміністративних послуг, які надаються Державною митною службою, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2011 № 913-р

Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань:
17) організовує видачу документів, необхідних для провадження діяльності митних ліцензійних складів, магазинів безмитної торгівлі, складів тимчасового зберігання, погоджує питання щодо відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, видає ліцензію, необхідну для впровадження діяльності митного брокера, здійснює контроль за дотриманням зазначеними суб'єктами вимог законодавства з питань митної справи та оподаткування;

1. Видача ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
2. Переоформлення ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
3. Видача дубліката ліцензії на провадження діяльності митного брокера.
4. Видача копії ліцензії на провадження діяльності митного брокера.

На жаль, законодавчо не визначено порядок, формати та методи подання органами виконавчої влади інформації про адміністративні послуги, що в свою чергу значно ускладнює впровадження надання адміністративних послуг із застосування інформаційних технологій.
Але, враховуючи на основні завдання розвитку інформаційного суспільства та постійно зростаючий потік інформації необхідно здійснити конкретні заходи щодо категорювання, класифікації та систематизації адміністративних послуг, провести їх кореляцію із завданнями органів державної влади.
Висновок. На прикладі Держмитслужби можна не тільки проаналізувати необхідність впровадження надання адміністративних послуг в електронному вигляді із застосуванням інформаційних технологій, а і запропонувати конкретні дії.

3. Інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура забезпечення надання електронних послуг в Україні.
Інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура забезпечення надання послуг повинна складатися із взаємопов’язаних інформаційних і телекомунікаційних систем, які повинні вирішувати функціональні питання забезпечення прийому, обробки, контролю, зберіганню заявок та інформування щодо стану заявки самого заявника про надання послуг в електронному вигляді.
Зважаючи на те, що інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру забезпечення надання електронних послуг в Україні не вбачається зобразити окремо з огляду повної інтеграції в інтегровану систему «Електронний Уряд» можна навести приклад інфраструктури Урядового порталу Російської Федерації (Рис.1).

Рис. 1. Інфраструктура Урядового порталу Російської Федерації.
Хоча б при поверхневому вивченні зазначеної структурної схеми можна чітко уявити різноманітність апаратного і програмного забезпечення яке буде експлуатуватися під час функціонування інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру забезпечення надання електронних послуг побудованої в нашій державі.

4. Результати дослідження
За результатами практичного заняття № 6 та відповідно до проведеного дослідження здійснено на сайті http://egov.at.ua/.
Категорія: Електронні послуги | Додав: ShuVal68 (01.12.2011) | Автор: Шуляк Валентин Петрович E
Переглядів: 1008 | Теги: електронний уряд, электронное правительство, електронне урядування, електронні послуги, е-урядування | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Усі права захищені. Copyright Шпига П.С. © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz