Інформаційне середовище «електронних» послуг органів державних влад
Проблеми функціонування інформаційного середовища органів державної влади та місцевого самоврядування України в контексті становлення електронних послуг.
Незважаючи на стрімкий розвиток протягом останнього десятиліття інформаційно-комунікаційних технологій та широке застосування їх у державному управлінні, нерозв'язаними залишаються такі проблеми: • відсутність національної системи індикаторів (параметрів) оцінювання стану електронного урядування; • відсутність єдиних стандартів та регламентів функціонування системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, а також ведення державних інформаційних ресурсів, адаптованих до міжнародних; • недосконалість нормативно-правової і методологічної бази, що дає змогу органам державної влади та органам місцевого самоврядування, громадянам і суб'єктам господарювання функціонувати в умовах інформаційного суспільства; • неврегульованість на законодавчому рівні питання надання адміністративних послуг та звернення громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування через Інтернет; • відсутність інтегрованої системи національних інформаційних ресурсів та інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування; • обмеженість доступу громадян та суб'єктів господарювання до інформаційних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування; • низька якість та недостатня кількість адміністративних послуг, що надаються громадянам і суб'єктам господарювання із застосуванням електронних засобів; • недосконалість діючих Урядового порталу, веб-сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що не забезпечують інтерактивний режим функціонування та надання адміністративних послуг у режимі "єдиного вікна"; • обмеженість можливостей систем електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування; • відсутність єдиних форматів та протоколів електронного цифрового підпису; • низький рівень обізнаності державних службовців, представників місцевого самоврядування та громадян щодо суті та переваг електронного урядування; • повільність процесів інформатизації бібліотек, архівів, музеїв, що може призвести до поглиблення "інформаційної нерівності"; • недостатність необхідних фінансових та матеріально-технічних ресурсів і неефективне їх використання. ВИСНОВКИ: Зазвичай громадяни й підприємства навіть не знають, яка саме установа чи державний орган має відповідати на їхній запит; крім того, вони бажають мати більш зручні методи спілкування із владою, ніж ті, що передбачають ходіння від приймальні до приймальні й заповнення численних формулярів. Основні перешкоди для розвитку електронних державних послуг в Україні • Невизначена стратегія державних установ щодо е-послуг та ІТ як приорітету. • Недостатня орієнтація на розробку спільних стандартів створення, інтеграції та спільного використання типових елементів інформаційно-технологічної інфраструктури державних установ. • Мізерна кількість загальнонаціональних інфоресурсів (регістри, реєстри, кадастри, класифікатори) • Відсутність методик оцінки ефективності інвестицій в ІТ (до ефективності урядування через ІТ) На сьогодні більшість органів державної влади вимушені переглядати свої внутрішні організаційні структури й механізми управління з метою організації безперебійного й якомога ефективнішого надання послуг громадянам та швидкого реагування на зміни економічної та політичної ситуації в країні та світі.
