Проблеми функціонування інформаційного середовища органів державної влади та місцевого самоврядування України в контексті становлення електр
Для вивчення галузевої та міжгалузевої структури інформаційної сфери як об’єкта державного управління важливо проаналізувати інформаційну діяльність, розмежувавши її види в залежності від того чи виступає вона основним (профілюючим) видом діяльності для її суб’єкта чи носить для нього суто допоміжний характер. У цьому зв’язку, цікавою є класифікація інформаційної діяльності на спеціальні, спеціалізовані і загальні види. Спеціальна інформаційна діяльність притаманна організаціям, призначеним для збирання та акумуляції великих масивів інформації, здійснення обслуговування і надання інформаційних послуг користувачам. Як правило, це публічні бібліотеки, архіви, довідкові служби, пошукові системи. Якщо спеціальна інформаційна діяльність в найбільшій мірі пов’язана з інформаційними послугами, то спеціалізована діяльність – це галузь, перш за все, виробництва інформаційних ресурсів, засобів інформатизації і їх адаптації для споживачів. Об’єднуючою рисою спеціальної і спеціалізованої інформаційної діяльності є те, що вони обидві є різновидами професійної інформаційної діяльності, яка, як правило, виступає профілюючим видом діяльності для особи, що нею займається. Таким чином, вказані види діяльності утворюють сферу професійної інформаційної діяльності – професійну частину інформаційної сфери. Уточнюючи сутність інформаційної сфери як об’єкта державного управління, слід відмітити, що державне управління як різновид соціального управління полягає у здійсненні цілеспрямованого, організуючого та регулюючого впливу держави на спільну діяльність людей, передбачає забезпечення співробітництва, взаємодії, налагодження зв’язків між ними заради досягнення певної суспільно-значущої мети. З цього випливає, що держава здійснює управління не всією інформаційною діяльністю загалом, а лише інформаційною взаємодією фізичних, юридичних осіб, тобто їх діяльністю з приводу одного й того ж об’єкта (у даному разі інформації, засобів інформатизації, телекомунікацій, інформаційної безпеки). Отже, держава не здійснює управління індивідуальною інформаційною діяльністю окремо взятих осіб, а керує тільки їх інформаційною взаємодією, їх інформаційними взаємозв’язками.
