Електронна влада як протидія бюрократії і корупції
«Влада - це здатність і можливість робити визначальний вплив на діяльність і поведінку людей за допомогою таких засобів: волі, авторитету, права, насильства та ін. Влада - це і політичне панування, система державних органів».
Електронна влада до цих пір вважається в зародковому стані, хоча обсяг публікацій зростає. Термін «електронна урядування» є найбільш часто цитованим, хоча існують и інші терміни, такі як електронна влада, електронне управління, он-лайн уряд, цифровий уряд, єдиний уряд, мобільний уряд. Насправді всі ці визначення є взаємозамінні, хоча деякі автори вказують на відмінність між ними. Термін «електронне урядування» не означає просто використання інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ) в уряді. Електронне урядування може надати різні пільги: прозорість, конкурентоспроможність, надання послуг, зниження корупції та інше.
Процес впровадження електронного урядування можна розділити на три стадії. Ці стадії не залежать одна від одної, при цьому для початку однієї із стадій необов'язково завершення інший. Але така розбивка являє собою систему для осмислення цілей електронного уряду. Стадія 1: публічність Використання ІКТ для розширення доступу до урядової інформації. Уряди зазвичай створюють великі обсяги інформації, що представляє велику важливість для приватних осіб і бізнесу. Інтернет та інші сучасні комунікаційні технології можуть доставити цю інформацію громадянам швидко і більш адресно. Стратегії проведення цієї стадії електронного правління сильно різняться за своїми змістом і формою, але, як правило, країни з перехідною економікою можуть почати його з публікації урядової інформації в Інтернеті. У першу чергу там можна розмістити закони, інші нормативно-правові акти, форми необхідних документів, статистичні та економічні дані. Забезпечення громадянам і бізнесу вільного доступу до урядової інформації без необхідності відвідувати державні установи, стояти в довгих чергах або давати хабарі може стати революційним досягненням для країн, де значні неефективність бюрократії і високий рівень корупції. Одним з елементів цієї стадії може бути створення урядового веб-порталу (наприклад, такого, як уряд Мексики, Великобританії, Австралії і ін..), що надає доступ до різних веб-сайтів та інформаційних ресурсів "через єдине вікно". Стадія 2: участь Розширення громадської участі в державному управлінні. Веб-сайти, яки б вони не були рясні за своїм змістом, є всього лише першим кроком. Електронне урядування має потенціал залучати громадян до процесу управління державою шляхом забезпечення їх взаємодії з політиками протягом усього циклу вироблення державної політики і на всіх рівнях влади. Підвищення ступеня громадянської участі допомагає будувати суспільну довіру до уряду. Інтерактивне електронний уряд передбачає двосторонні комунікації, починаючи з таких базових дій, як публікація адреси електронної пошти державних службовців або форм для зворотного зв'язку, що дозволяють громадянам давати свої коментарі щодо проектів законодавчих актів або іншим пропозиціям в області державної політики Дана стадія електронного правління може також включати в себе створення форумів за участю громадян і представників уряду (на зразок створеного урядом Вірменії), де люди можуть обмінюватися своїми ідеями, підвищувати свою обізнаність у тих чи інших питаннях і створювати можливості для активної діяльності, яка не має дистанційних обмежень. Стадія 3: онлайн-трансакції Надання державних послуг в онлайн-режимі. Уряди можуть розширити свою присутність в Інтернеті, створюючи такі веб-сайти, які дають користувачам можливість проводити трансакції в онлайн-режимі. Точно так само як приватний сектор в країнах, що розвиваються використовують Інтернет для здійснення електронної комерції, так і уряду можуть проводити онлайн-трансакції. Серед вигод від таких нововведень основними є: а) довгострокова економія на витратах; б) забезпечення підзвітності (шляхом ведення електронного обліку); в) підвищення продуктивності праці. Державні послуги, такі, як реєстрація земельних ділянок або продовження дії водійських прав, вимагають довгих очікувань, сварок з всесильними бюрократами та хабарів. Чудовим прикладом служить система видачі дозволів в онлайн-режимі в Сеулі, що дозволяє громадянам подавати заяви на різні дозволи через Інтернет і відстежувати маршрут поданих документів по інстанціям, скорочуючи при цьому потребу в кількості поїздок по державним установам і знижуючи можливості бюрократів по отриманню хабарів. Напевно, найбільший стимул, який повинен змушувати уряд використовувати ІКТ для надання послуг, полягає в оптимізації бюрократичних і трудомістких процедур, що дає можливість заощадити гроші і підвищити продуктивність праці в довгостроковій перспективі. Більш того, автоматизуючи та оптимізуючи процедури і процеси, особливо в таких важливих з точки зору грошових надходжень областях, як збір податків і штрафів, уряди можуть скоротити масштаби корупції та значно підвищити рівень надходжень, підвищуючи при цьому довіру до влади.
