Багато депутатів та політиків вважають себе підсвідомо небожителями. Це видно із частого використання у їхній мові слова "абсолютно": абсолютно впевнений, абсолютна правда (неправда), абсолютно точно тощо.
Згадаємо, що абсолют (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — в ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях — вічна, незмінна нескінченна першооснова Всесвіту (бог, абсолютна ідея тощо).
У нашому реальному житті через слова нічого абсолютного передати не можна. Мова зажди неоднозначна.

Про кнопкодавів 

Вікісловник так пояснює нове наше слово кнопкодав - обр., розм. особа, завданням якої є натискання кнопки (кнопок); перен. депутат. "А кого ви знаєте з 450-ти сонцесяйних? Тих, кому делегована роль речників партійної лінії, а решта — кнопкодави. Крок вправо, крок вліво і позбудешся партійних списків! (з газети)". На мою думку, це занадто гарне для них слово. Краще називати таких "депутатів" кнопушниками. Від слова порушник (Коституції).