|
Календар |
« Лютий 2013 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Блог
Головна » 2013 » Лютий » 09
Про абсолютне.Багато депутатів та політиків вважають себе підсвідомо небожителями. Це видно із частого використання у їхній мові слова "абсолютно": абсолютно впевнений, абсолютна правда (неправда), абсолютно точно тощо. Згадаємо, що абсолют (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — в ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях — вічна, незмінна нескінченна першооснова Всесвіту (бог, абсолютна ідея тощо). У нашому реальному житті через слова нічого абсолютного передати не можна. Мова зажди неоднозначна.
Про кнопкодавів Вікісловник так пояснює нове наше слово кнопкодав - обр., розм. особа, завданням якої є натискання кнопки (кнопок); перен. депутат. "А кого ви знаєте з 450-ти сонцесяйних? Тих, кому делегована роль речників партійної лінії, а решта — кнопкодави. Крок вправо, крок вліво і позбудешся партійних списків! (з газети)". На мою думку, це занадто гарне для них слово. Краще називати таких "депутатів" кнопушниками.
...
Читати далі »
|
|
|
|